Главная / ДОСУГ / Чи стануть музеї – хабами? Говоритимуть на Museum Architecture Symposium у Харкові

Чи стануть музеї – хабами? Говоритимуть на Museum Architecture Symposium у Харкові

Незадовго до Ночі Музеїв, 14 травня у Харкові, в Харківській школі архітектури (ХША; Конторська, 5) відбудеться україно-австрійський симпозіум музейної архітектури Museum Architecture Symposium.

Початок о 13:00; вхід вільний – для всіх зацікавлених у розвитку українських музеїв як важливих гравців культурного поля.
Організатори – ХША, подія відбувається в межах Року культури Австрія-Україна.

Задача симпозіуму – проговорити з відвідувачами, музейною спільнотою та архітекторами нову роль музеїв у суспільстві і зміну їх традиційної комунікації з відвідувачами, а отже – й форми. Організатори й спікери нагадують: на цьогорічній конференції ICOM, Міжнародної ради музеїв, що відбудеться восени в Кіото, постане питання нової дефініції музею як такого. Відповідно, обговорювані питання є частиною глобального дискурсу.

Симпозіум стане й своєрідною передмовою до Ночі музеїв, тему якої ICOM цьогоріч визначає як “Музеї як культурні хаби. Майбутнє традицій”.

Ключові спікери симпозіуму: Мартін Лесяк (Martin Lesjak), співзасновник архітектурного бюро Innocad (Австрія), Жиль Клоос (Gil Cloos), Querkraft Architekten (Австрія), Олег Дроздов, засновник бюро Drozdov&Partners, Юлія Литвинець, генеральна директорка Національного художнього музею України, Тетяна Пилипчук, заступниця директорки з розвитку Харківського ЛітМузею, Антон Олійник,  BURØ architects, та Ігор Пошивайло, гендиректор Музею Революції гідності.

Ідея музею не як сховища, а як хабу потребує осмислення – говорять організатори. Відповідно, змінюється й архітектура музею. Вона завжди потребуватиме хороших фондосховищ, адже музей – це місце довічного зберігання, водночас надважливим стає забезпечення комунікації між відвідувачами, між відвідувачами й експонатами. Важливим є й створення комфортних умов для музейних працівників.

Старе визначення музею від ICOM акцентує на тому, що музеї збирають, зберігають, досліджують і популяризують ті чи інші об’єкти задля розвитку суспільства, але сьогодні настав час уточнити, про який напрямок розвитку йдеться, чим є музеї для суспільства і що саме мають для нього робити.

“Сучасний музей втрачає монополію на інтерпретацію, натомість стаючи майданчиком народження смислів, – говорить одна зі спікерок симпозіуму Тетяна Пилипчук, заступниця директорки з розвитку харківського ЛітМузею. – В інтернетизованому світі музею немає сенсу переповідати біографії чи історію мистецтв, але є сенс створювати майданчики для комунікації”.

Один із кейсів, про який піде мова на форумі, – це проект реконструкції й добудови ЛітМузею, розроблений Олегом Дроздовим – співзасновником ХША, головою бюро “Дроздов і партнери” та одним зі спікерів форуму. Тетяна Пилипчук вважає, що команда Дроздова дуже влучно відповіла на запит музею: “Ми експонуємо книгу, відповідно орієнтумося не на споглядання й візуальну насолоду, а на діалог, дискусію, спілкування. Відвідувач має почуватися вільно, не відчувати музейної втоми. Якщо він хоче спілкуватись із книгою наодинці – він може це робити в тиші і спокої, а може – обговорити з друзями за чашкою кави тут же, в музеї. Архітектори добре відчули наш запит як на створення комьюніті, так і на надійне фондосховище”.

Архітектор Олег Дроздов переконаний: "Україна стоїть перед новим музейним бумом. У музейну область прийшла виборча система, з'явилося багато креативних керівників, суспільний запит на музей як публічний простір, освітній інститут. Триває дослідницька робота, це потрібно враховувати при проектуванні. Музей повинен бути добре інтеѓрований у міський простір, візуально і функціонально, адже музеї знаходяться переважно в важливих для міста місцях.

Для ЛітМузею ми зробили проект, який дасть можливість і для постійних, і для тимчасових кураторських експозицій, в ньому будуть міське кафе, відкрита вулична бібліотека".

Якщо харківський ЛітМузей міститься в споруді, яка не є пам’яткою архітектури, і може бути реконструйована, то Національний художній музей України працює в будівлі, яка не може бути перебудована. Водночас має задовольняти сучасні потреби відвідувача. Як вирішувати цю ситуацію – говоритиме Юлія Литвинець, генеральна директорка NAMU.

Ігор Пошивайло та Антон Олійник, автор одного з поданих на конкурс (зайняв 3 місце) архітектурних проектів Музею Революції Гідності, говоритимуть про ідею музею, що поставив собі на меті уникнути формату “мавзолею”-меморіалу, і натомість створити майданчик для осмислення історичної події.

Своїм проектом архітектори намагались сказати, що пам’ять має надихати на дії, а не бути лише джерелом ностальгії. Спроектований комплекс міг стати простором, де свободу можна вивчати, практикувати та проживати різними способами, – вважає архітектор.

Жиль Клоос розповість, зокрема, про реконструкція Римського музею й частини Технічного музею у Відні та проект Музею Ліауніг у Нойхаусі. Мартін Лесяк – про просторову концепцію постійної виставки Історичного музею Ѓраца (Австрія).

Подія відбувається в межах Року культури Австрія-Україна – за підтримки Почесного консула Австрії в Україні Всеволода Кожемяко

Описание admin

Рекомендуем прочесть

Снежана Бабкина родила сына: первые подробности

Украинский певец Сергей Бабкин сегодня, 18 июня, в третий раз стал отцом. Как сообщается на …

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *